Ще близько тижня роздумів і обговорень всього цього, і ми були готові купувати будинок. Сам процес покупки пройшов без проблем, починаючи від того, що ми ще кілька разів їздили дивитися на ці ділянки, закінчуючи оформленням документів. Ми спеціально кілька разів приїжджали для того, щоб упевнитися, що нам там дійсно буде зручно. Ми спеціально обійшли майже весь котеджний квартал, все подивилися, чи не пощупали кожен квадратний сантиметр. Щиро дякую менеджеру, який багато разів відповідав на одні і ті ж питання.

В результаті цей будинок ми все-таки купили: як і думали, двоповерховий, недалеко від Києва, з гарною інфраструктурою і озером, на якому я можу проводити вихідні. Звісно, все в результаті вийшло не так ідеально, як нам би хотілося. Багато часу зайняв косметичний ремонт: це виявилося величезною проблемою, затівати ремонт в новому будинку з нуля. Діти, незважаючи ні на які вмовляння, так і не погодилися ходити в ту школу, яка розташована в котеджному селищі. Тут я їх засуджувати не можу, в місті у них залишилися друзі, а мої діти знаходяться в тому віці, коли пора вже зважати на їх думку.

Із плюсів можу сказати, що на роботу я добираюся приблизно стільки ж, як і тоді, коли жив в місті. А іноді навіть швидше, враховуючи пробки в центрі міста. Та й різниця в життя в місті і за містом помітна: тут дійсно можна спокійно проводити вихідні, ввечері спокійно гуляти і дихати свіжим повітрям, тут я можу відпустити дітей гуляти і не боятися за них. Звісно, іноді трошки не вистачає звичної міської суєти, зате це з лишком окупається тим, що тут можна спокійно дихати. Буквально спокійно дихати: я вже через пару тижнів зрозумів, що почав набагато краще висипатися тому, що тут тихо і повітря чисте. Так що можу сказати, що ідея купити свій будинок десь за межею міста була все-таки однією з кращих ідей в моєму житті.

Продовження далі …